Профілактика булінгу як соціального явища у шкільному
середовищі
Виховувати доброту – значить вчити дитину
діяльно співпереживати іншому, не уникати
конфліктів, але уміти слухати і відстоювати те,
що дитина вважає справедливим.
Провідна
педагогічна ідея досвіду. Важливо
шукати нові підходи у взаємодії з учнями та їх батьками для створення
позитивної атмосфери і безпечного середовища для навчання і виховання учнів,
зміцнення захисних сил особистості, навчання новим формам поведінки, виховання
стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно
і відповідно будувати своє життя. Школа – заклад, у якому діти перебувають
більшу частину дня, тут вони отримують знання, досвід, вчаться спілкуватися,
розвиваються, тут проходить процес становлення особистості, соціалізація. Тому,
важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи є визнання існування
проблеми булінгу та створення відповідного середовища в школі для профілактики
та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.
Обґрунтування
актуальності та перспективності досвіду. Проблема
жорстокості та насильницької поведінки дітей
привертає увагу суспільства і знаходить своє відображення в зарубіжних та
вітчизняних дослідженнях. Реальністю стало пропагування в ЗМІ культу сили та
жорстокості, створення інформаційного фону, на якому неповнолітній формує
хибний світогляд щодо способу і стилю життя, моделей поведінки, шляхів
досягнення своїх цілей, зниження виховання потенціалу сім’ї, поширення зразків
асоціальної поведінки. Значного поширення набуло це явище у загальноосвітніх
навчальних закладах. Ситуація булінгу призводить до низки педагогічних (шкільна
дезадаптація, академічна неуспішність), психологічних (психологічні розлади,
закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки,
порушення соціалізації, соціальна дезадаптація), медичних (травматизація)
наслідків.
Науково-теоретична
база досвіду: Конвенція ООН про права дитини, Декларація прав дитини, Закон України
«Про охорону дитинства», Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи,
Етичний кодекс психолога, лист
Міністерства освіти і науки України від 28.10.14 № 1\9 -557 «Методичні
рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами
щодо захисту прав дітей», інші нормативно-правові документи. Проблема агресивної та
насильницької поведінки дітей є об’єктом вивчення таких наук, як соціальна
педагогіка, психологія, соціальна психологія та ін. Значний внесок зробили як
зарубіжні дослідники: Д.Ольвеус, Д. Лейн, Е.Роланд, Д.Томпсон, И.С.Кон, та інші, так і вітчизняні науковці: О.О.
Барліт, І.С. Бердишев, В.С. Собкін, А.А.
Бочавер, Н.В. Заверико, О.М. Безпалько, Д.Н. Соловйов та інші.
Стисла
анотація досвіду. В своїй роботі я дотримуюсь таких принципів, як опора
на особистісні сили і потенційні можливості особистості, орієнтація на
здібності дитини самостійно долати перешкоди, співробітництво, захист здоров`я,
прав, людської гідності, принцип руху колективу. Позитивні результати дає
використання розвивальних та профілактичних ігор як інструменту попередження та
профілактики негативних явищ в освітньому середовищі, інформування про наслідки
небезпечної та ризикованої поведінки, а також формування моделей здорового
способу життя і безпечної поведінки в ситуаціях ризику, підвищення рівня
правової обізнаності і культури та відповідального ставлення до власного життя
і здоров’я.
Особливу увагу приділяю проведенню
правової освіти як дітей, так і педагогічних працівників, батьків, що в свою
чергу сприятиме попередженню негативних наслідків конфліктних подій, формуванню
правових знань, розвитку важливих
життєвих компетенцій, критичного мислення у дітей та дорослих, підготовки
особистості до життя і праці у світі. У зв’язку
з цим постійно відстежую нові закони, зміни в раніше прийнятих законах,
нормативно-правові акти. Ознайомлюю з новою інформацією всіх учасників навчально-виховного процесу. З
метою формування правової грамотності школа тісно співпрацює із службою у
справах дітей, районним відділом
внутрішніх справ, службою в справах
дітей, сім’ї та молоді, батьківською громадою.
Результативність
впровадження досвіду: створення позитивної шкільної атмосфери і
безпечного середовища для навчання і виховання учнів, зміцнення захисних сил
особистості, успішна соціалізація дітей, формування правової грамотності.
Репрезентація досвіду: на засіданнях методичного об'єднання класних керівників та методичного об’єднання соціальних педагогів
та психологів району.